Прислів’я, що зшивають світи

Про народну мудрість України і Єгіпту

У кожного народу є своя мова серця, але є ще глибша — мова мудрості. Це — приказки та прислів’я. Вони передаються з покоління в покоління, як молитва, як заповіт, як зерно, що проростає в новому ґрунті, але не забуває, звідки воно.

Українська і єгипетська народна мудрість зросли у двох різних світах — під золотим сонцем Нілу та у туманах і степах між Дніпром і Карпатами. І все ж, коли слухаєш, як говорить народ, розумієш: у глибині ми дуже схожі.

В Україні кажуть: «Що посієш — те й пожнеш», а в Єгипті: «كما تزرع تحصد» — «Як посієш, так і збереш». І це не просто слова про поле — це про справедливість життя. Українець скаже: «Не все коту масляна», а єгиптянин відповість: «يوم لك ويوم عليك» — «День тобі, день проти тебе». У цих простих реченнях — філософія часу, прийняття радості й болю як двох частин одного життя. В Україні люблять тих, хто мовчить і робить, тому кажуть: «Тиха вода береги рве». А в Єгипті так само шанують розум у стриманості: «السواقي الهادئة تحفر عميقاً» — «Тиха течія риє глибше». Багато прислів’їв обох культур про працю: українці кажуть «Без труда нема плода», а в Єгипті — «من جدّ وجد» — «Хто старається — той досягає». Про дружбу та родину: «Своя сорочка ближче до тіла» — «دمك ما يصير ميّه» — «Твоя кров не стане водою». Але є і відмінності — українські прислів’я часто меланхолійні, з іронією і тугою, з глибоким прийняттям долі, натомість єгипетські — живі, барвисті, іноді гротескні, з гумором і темпераментом пустелі. Українець скаже: «Баба з воза — кобилі легше», а єгиптянин пожартує: «اللي ما يعرف الصقر يشويه» — «Хто не знає сокола — смажить його», висміюючи невігластво.

„Народна мудрість — це шепіт предків, який промовляє крізь кордони, релігії й століття. Якщо дослухатись — можна почути, як українське серце відгукується на пісню Єгипту“

- Діаб Нуреддін -

У Єгипті часто говорять в образах тварин і їжі, в Україні — через пейзажі й рід. Та головне, що їх об’єднує — це мудрість, вистраждана і виплекана. Це сила народу, що говорить стисло, але влучно. Прислів’я — це дзеркало душі народу. А коли ці дзеркала стоять поруч, ми бачимо одне одного. І раптом помічаємо: ми давно вже розмовляємо однією мовою — мовою серця і досвіду. Тому я мрію зробити виставку або спільну книгу українсько-єгипетських прислів’їв. Щоб кожен українець усміхнувся, впізнавши себе в єгиптянині, а кожен єгиптянин здивувався, як багато його в українському слові. Бо врешті-решт, народна мудрість — це шепіт предків, що вчить жити з гідністю, розумом і добром.

Tags: Приказки, Народна мудрість