Моє перше знайомство з Києвом

Коли літак торкнувся землі Борисполя, я ще не знав, що Київ — не просто місто. Це пам’ять у камені, музика в тополях і світло в очах людей, які тут живуть. Мій перший день у Києві почався не з кави і не з валіз. Він почався з... Золотих воріт. Я стояв перед ними мовчки. Стародавня арка, яка колись була головним входом у місто Київ Русі, здіймалася переді мною — не лише як архітектурна форма, а як символ сили, краси і витривалості цієї землі.

Мені розповіли, що Золоті ворота були збудовані в XI столітті за часів князя Ярослава Мудрого, і саме через них проходили князі, дружини, пісні та війни. Вони були образом слави і болю водночас.

Я провів кілька хвилин у невимовному стані — ніби торкався живої історії. В Єгипті я звик до древніх споруд, але ця — промовляла українською душею. Потім ми пішли далі. Мені показали Софійський собор — золотоверхий, величний, із фресками тисячолітньої давнини. Тут — не лише молитва. Тут — мистецтво, спокій, простір. Я стояв під куполами, і в уяві з’явився Каїр — із нашими мечетями, із закликами муедзина, з нашими святинями. Я раптом зрозумів: усі ми шукаємо одного — дому для душі. Мене вразив Михайлівський монастир, що височіє на горі над Дніпром, і я довго стояв на панорамі біля Арки Свободи, дивлячись на широку ріку, яка, здавалося, знала відповіді на всі питання світу. Увечері ми пройшлися по Андріївському узвозу. Там мистецтво просто на стінах, у вікнах, у людях. Мені подарували невеличку глиняну пташку — сказали, це на щастя. Я взяв її як оберіг.

„У Києві все промовляє: камінь, купол, дерево, голос вуличного музиканта.“

- Діаб Нуреддін -

Цей день був не просто першим. Це був початок внутрішнього діалогу з новою країною. Я зрозумів, що між Єгиптом і Україною є зв’язок — у любові до глибини, до спадщини, до символів. Я приїхав сюди як актор, як журналіст, як мрійник. Але вже в перший день я зрозумів, що моє завдання — чути це місто і дозволити йому говорити до мене. А тоді — передати його далі: у Каїр, у Александрію, у серця тих, хто ще не був тут.

Це був лише перший день. Але я вже відчув — Київ залишиться зі мною назавжди.